Подаруй мені, Господи, тишу.
Нехай вечір спокійно колише
Довгі віти високих берез;
На цимбалах трави полонез
Вітерець в ля-мінорі заграє,
Ледь торкаючись ніжних стеблин;
Ясний місяць в промінні купає
Срібно-сизий звичайний полин.
Знаю, Господи: тиша з Тобою
Не буває гнітуче-німою.
Усі плани й тривоги залишу,
Буду слухати й слухати тишу...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
благословінь і натхнення Комментарий автора: Дякую, Надійко.
Дудка Надежда
2013-02-02 11:15:40
Доброго дня, Світлано, дуже сподобалося, але прийшлося позбавитися краєвиду, що заважав читати.Може, комусь ще заважає...Благословінь.
Подаруй мені, Господи, тишу.
Нехай вечір спокійно колише
Довгі віти високих берез;
На цимбалах трави полонез
Вітерець в ля-мінорі заграє,
Ледь торкаючись ніжних стеблин;
Ясний місяць в промінні купає
Срібно-сизий звичайний полин.
Знаю, Господи: тиша з Тобою
Не буває гнітуче-німою.
Усі плани й тривоги залишу,
Буду слухати й слухати тишу...
Комментарий автора: Дякую за відгук, Надіє. Ви праві, цей краєвид зовсім не підходить темі, до того ж він завеликий. Я його вже забрала. Якщо знайду серед своїх фото щось підходяще, то поставлю. Вам також благословінь і натхнення.
Надежда
2013-02-08 21:49:17
Поэтично, нежно... Комментарий автора: Дякую, Надіє. Останнім часом так чогось хочеться тієї справжньої тиши, що по-вінця наповнює радістю і миром душу.
Публицистика : взгляд со креста Христова - Бойко Александр я отдаю отчёт себе в том, что ни один человек на земле не способен стихотворениями передать всю ту тяжесть Голгофского пути,которую пришлось испытать на Себе Христу! Все наши попытки даже представить ужас мучений за нас будут никчемными и жалкими! Господи! Нет слов на земле в устах и сердцах человеческих, которыми мы могли бы возблагодарить Тебя за Твою Жертву, в безумии и благодарности сердца, позволь сказать лишь незначительное СПАСИБО!!!
Поэзия : Ангел-хранитель - Наталья Добында Несколько дней назад на моих глазах чуть не случилась ужасная автокатастрофа. Но Невидимая Рука вмешалась там, где никто из людей не мог помочь. В автомобиле, который чуть не превратился в "лепёшку" (в прямом смысле слова) находились мои друзья. Потрясённая происшедшем и много думая о Божьей любви и милости я написала это стихотворение. Так много хочется сказать Господу, поблагодарить Его , но не хватает слов, просто сердце начинает ещё больше любить Его. Слава Господу, аллилуйя!
