Почему всё вокруг так становится мило?
Со слезами молюсь и с любовью общаюсь …
В сердце радость кипит …, вдруг меня осенило: –
Вот теперь, наконец, к Богу я приближаюсь!
Понемногу совсем, но чем дальше шагаю,
Чтобы встретиться Там … – в ином мире прекрасном,
Тем всё больше в себе я грехов ощущаю
И ничтожность свою в свете Божием ясном …
Понимаю теперь: жизни смысл – к совершенству!
И в познании Бога-Христа бесконечном …
Нелегка эта цель, но безмерно блаженство
Пребывания с Ним – Светом истинным, вечным!
Как хочу поскорей стать достойным Иисуса! –
Научиться прощать и любить безответно,
Пребывать в чистоте, не бояться искуса,
Всем добро приносить и совсем незаметно …
В предрассветной тиши я к Христу обращаюсь, –
И прошу, и молюсь …, а потом всё мечтаю,
Как приближусь к Нему и, смиренно общаясь,
Вдруг услышу слова: – «Да! Тебя, брат, Я знаю!»
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
